Про композитора

Ціла епоха в історії культури Львова пройшла під знаком Станіслава Людкевича. Він не єдиний діяч, чия активна діяльність припала на зазначений період, але сьогодні важко знайти сторінку музичного життя, де б не фігурувало ім’я Людкевича. Безкомпромісний, красномовний, гострий та все ж об’єктивний у своїх судженнях музичний критик; різносторонній та глибокий музикознавець і фольклорист; автор актуальних (!) досі музичних підручників та педагог; невтомний музичний просвітник та хоровий диригент; і найголовніше – композитор з неповторним творчим почерком і свідомим невмінням підлаштовувати свою творчість під будь-яку ідеологію…

Пізньоромантична мова Людкевича виникла на перехресті національних українських традицій, надбань німецько-австрійської та італійської композиторських шкіл, і вражає красою мелодій та насиченістю гармонічної тканини… Якщо б комусь стало на думку кинути собі виклик прожити деякий час, відкриваючи творчість Людкевича, то це було б кілька справді захопливих років! Людкевич-композитор асоціюється перш за все із симфонією-кантатою «Кавказ», низкою солоспівів, хорових обробок та інструментальних творів, які найчастіше «крутяться» в концертних програмах. Проте не варто забувати, що Людкевич — композитор-симфоніст і що щонайменше десять симфонічних поем (а що вже говорити про симфонії, симфонічні картини та фантазії) все ще чекають на своє виконання і записи, свою слухацьку аудиторію, своїх дослідників.

Хронологія

Хронологія життя