Про композитора

Одна з найбільш поетичних постатей львівської культури ХХ ст. – Анатолій Кос-Анатольський. Учасник знаменитої капели Яблонського 30-х років минулого століття, засновник та керівник жіночого квартету «Богема», які користувався шаленою популярністю в 40-х роках, постійний композитор театру малих форм «Веселий Львів», Анатоль Кос стояв біля витоків львівської естрадної традиції. Горда постава й відкрита сліпуча посмішка ховала гострий розум та особистість з непохитними переконаннями. Маючи авторитет, Кос-Анатольський дозволяв собі те, на що відважився б далеко не кожен: популяризувати пісенно-хорову творчість своїх попередників, навіть прізвища яких було б значно розважливіше не згадувати, домагатися реабілітації Барвінського, діставати з-за кордону ноти Нестора Нижанківського тощо.

Найшвидше утвердились у репертуарі вокальні ансамблі та романси. Кос-Анатольський мав дар мелодиста і його твори захоплюють виразними, щирими мелодіями, сплавом популярних в першій половині ХХ ст. танцювальних мелодій та українських, карпатських інтонацій. Його музика «дихає» Карпатами, серед яких композитор зростав і у які був закоханий. Колоритні фортепіанні твори – важлива складова репертуару піаніста та композитора Олександра Козаренка.

Проте не варто випускати з поля зору два концерти для фортепіано з оркестром, концерт для арфи з оркестром, рапсодію «На верховині» для скрипки з оркестром… Якби видали CD з цими творами, він мав би всі шанси стати бестселером, адже ці твори захоплюють не тільки глибиною та красою мелодій, а й надзвичайно багатим, винахідливим оркеструванням.

Хронологія