Про композитора

Що таке беззаперечний талант та непохитний авторитет – нагорода чи прокляття? Хто вони — «стовпи нації» — обрані чи вигнанці? Ці питання виникають при навіть побіжному ознайомленні із життєписом Василя Барвінського. Піаніст, педагог, організатор музичного життя, музичний критик та публіцист, прижиттєво визнаний композитор, за свою обраність заплатив поламаною долею. Європеєць в українській музиці та українець європейської культури, про якого ректор Музичної академії у Відні, композитор Йозеф Маркс сказав: «Тепер я знаю, що це таке українська музика! Вона куди багатша від музики Ваших сусідів, глибша, ширша — але тому й трудніша. А в Барвінського все це виходить так природньо, самозрозуміло».

Авторитет не врятував від задушливих обіймів більшовицької системи: власноручно довелося підписати дозвіл на знищення своїх творів (що рівнозначно самогубству)! Минуло понад півстоліття з часу посмертної реабілітації, а твори Барвінського повертаються до України, до Львова з різних куточків світу.

Серед них найбільше фортепіанних полотен – від імпресіоністичних прелюдій та позначених впливом сецесії композицій до пізньоромантичного фортепіанного концерту. Краса і випуклість мелодійних ліній, плинність та органічність голосів фактури, складна та багата на відтінки гармонічна мова, довершеність форми, безумовна яскравість вислову – не можуть викликати байдужість і серед професіоналів, і серед поціновувачів музики. Хоч ці твори вимагають від виконавців справді високого професіоналізму, список музикантів, які цілеспрямовано залучають до свого репертуару опуси Барвінського, щорічно зростає.

Хронологія